Закріплення права власності на недобудовану будівлю не передбачене ні кодексами, ні нормативними актами України

pr_sobПротягом двох років суди різного рівня і повноважень розглядали справу про передачу права володіння на незавершене будівництво. Серед заявлених вимог значилося визнання права власності на ряд нерухомих об’єктів і передача майна, яким нібито незаконно володіє інша сторона процесу, законному власнику. Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій, з’ясували: недобудована нерухомість перейшла до відповідачів у справі без відома та участі позивача – товариства з обмеженою відповідальністю. З огляду на такі обставини, позивач не може ні яким іншим чином, окрім як через суд, повернути право володіння і вимагати повернення майна. Зауважимо: розглянутий ряд зведених будівель не введений в експлуатацію, а володіє ним сторона, що є відповідачем у судовому процесі.

ВСУ звернув увагу на ключовий момент: в ч. 2 ст. 331 ГК України зазначено, що право власності закріплюється по завершенню зведення об’єкта (у разі, коли передбачена держреєстрація – після цієї процедури відповідно)!

Аналізуючи ст. 331 Цивільного кодексу України, з огляду на норми статей 177-179, 182 цього ж Кодексу, ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» можемо стверджувати, що право власності з’являється після реєстрації новобудови.

В даному судовому процесі не було доведено законного введення в експлуатацію та надання статусу об’єкта нерухомості. Отже, ВСУ відмовив у задоволенні вимог обох сторін.

Правова позиція Верховного суду наступна: закріплення права власності на недобудовану нерухомість, не введену в експлуатацію не передбачається ні в судовому, ні в нормативному порядку.