Загальнодоступність для всіх і кожного: облаштовуємо вхід для маломобільних громадян

knopka_invВи коли-небудь звертали увагу, наскільки міста не дружелюбні до людей з певними потребами, зокрема до тих, хто пересувається на спеціальних візках. Іноді, стандартний похід за молоком, хлібом (та чим завгодно) може обернутися у багатогодинні спроби опинитися всередині того ж супермаркету. По суті, власники таких непристосованих будівель грубо ігнорують правові відносини і при цьому не замислюються, як це – хотіти, але просто не мати можливості зайти кудись.

Якщо Ви плануєте відкрити магазин, кафе або інший бізнес, що вимагає наявність якогось приміщення, то заздалегідь врахуйте всілякі претензії. У цьому матеріалі ми постараємося розписати всі обов’язкові факти щодо маломобільного населення. Акцент – на забезпеченні правових потреб в повній мірі.

Почнемо з існуючого Закону під номером 875, де ретельно розписані фундаментальні аспекти про соціальну захищеність людей з інвалідністю в нашій країні. Там йдеться про те, що будь-яка фірма або ж приватний підприємець повинні створити такі можливості, щоб вхідна група в закладі була безперешкодною. Насправді, все просто: відсутні передумови для того, щоб колясочник зміг самостійно заїхати в будівлю – на проектування, будівництво або ж реконструкцію накладається заборона.

Отже, розглянемо, що ж має на увазі під собою прийняття до відома всіх побажань споживачів (особливо тих, хто використовує для пересування крісло-коляску). Офіційні папери передбачають наступне:

  • необхідно організувати пристосований доступ для маломобільних громадян (як мінімум один). Якщо Ваше підприємство розташоване не на першому поверсі, то слід потурбуватися про подальший прохід;
  • за встановленими правилами, висота маршу не може перевищувати 0,8 метра, ухил – максимально 8%. Дозволено і в 10% за умови, що перепад на шляхах не перевищить 0,2 м. Як виняток, допустимі гвинтові пандуси;
  • в одній зі статей відомого документа № 875 (дивіться ст. 27) зазначено, що іноді пристосувати об’єкт належним чином просто неможливо. За таких обставин має бути узгодження з громадськими організаціями. Спільні переговори з громадськими (це можуть бути і благодійні організації, які співпрацюють з інвалідами) повинні вирішити, який варіант буде враховувати і права людей і особливості дизайну архітектури.

Робиться наголос на «розумному пристосуванні», але не розшифровується, що під цим слід розуміти. Документ посилається на Конвенцію з прав людей з інвалідністю. Тут пояснення звучить так: необхідні коректування і модифікації залишають за людиною можливість мати вільний доступ до товарів і послуг, і в той же час такі облаштування не зобов’язані лягати непосильним тягарем на плечі того, хто ці послуги і товари надає.

Іншими словами, якщо Ви не володієте достатніми фінансовими засобами для оплати ліфту чи підйомника (досить порахувати вкладення не тільки на придбання та установку, а й подальшу діагностику та ремонтні роботи), то Вас не можуть зобов’язати це робити. Але знову ж таки – Ви зобов’язані перед усіма своїми клієнтами, без винятків.

Уявімо ситуацію: Ви володієте невеликою майстернею з пошиття взуття, дохід стабільний, але не великий. Ви, як просунута людина бізнесу, вирішуєте облаштувати приміщення з урахуванням чинного законодавства. Але на етапі подання проекту Ви з’ясовуєте, що з технічних причин пандус ніяк не встановити. Підйомник і ліфт Ви собі дозволити не можете. Залишається прийнятний для двох учасників вихід – кнопка виклику.

Зрозуміло, це рішення потрібно узгодити з місцевими представниками громадськості. Інформацію про це можна отримати в держадміністрації.

Порада: спец-кнопку розміщують на висоті до 1,1 м, але не нижче 0,85 м. Не менш 0,4 м повинно відділяти від будь-якої поверхні (вертикальної), наприклад бічної стіни.

На всі запитання Вам дадуть відповіді співробітники ТОВ «Український інженерний технічний центр». Вони роз’яснять Ваші права і обов’язки, допоможуть встановити кнопку виклику з урахуванням всіх законодавчих вимог.