Будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень. Будинки садибного типу відносяться, як правило, до малоповерхових забудов.
Такі будівлі можуть складатися з однієї, двох і більше квартир. В першому випадку об’єкт оточений ділянкою, яка перебуває у власності однієї особи – власника квартири. Такі будинки часто використовуються для розвитку на території садівництва або сільського господарства.
Найбільше поширення будинку садибного типу отримали в малих і середніх містах (згідно зі статистикою, понад 65 % житла). Дані будівлі найчастіше діляться на 2 типи – двоквартирні і блоковані. В останньому випадку також вдається досягти значної економії коштів на будівництво (за рахунок наявності спільної зовнішньої стіни), а також збільшення щільності будівель.
Таким чином, ділянка для кожної з квартир відноситься до індивідуального житлового будівництва.
Особливості будинків садибного типу
Головна особливість даних об’єктів полягає в тому, що вхід в квартиру організований з присадибної ділянки. Таким чином, в будинку немає таких елементів загального користування, як сходові клітини та майданчики. З цієї причини будівлі мають малоповерхову структуру.
Крім того, до особливостей будівель можна віднести такі особливості:
- наявність збільшеного світлового фронту;
- можливість зведення додаткових будівель на території;
- кілька виходів з будівлі.
Згідно з вимогами законодавства, фасад будинків садибного типу повинен виходити на вулицю і знаходитися на відстані 5-6 метрів від червоної лінії (межі території загального користування або ділянок).