Стадії проведення будівництва

1. Завдання на проектування та визначення генерального проектувальника.
2. Ескізний проект.
3. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
4. Отримання технічних умов на водопостачання, водовідведення, електропостачання, теплопостачання, радіофікацію, телебачення, телефонізацію та енергозбереження.
5. Проектування (стадії «П – Проект», «РП – Робочий проект»).
6. Проведення комплексної експертизи проектної документації (для об’єктів 4-5 категорій складності).
7. Визначення генерального підрядника, авторського та технічного нагляду.
8. Реєстрація декларації про початок будівельних робіт (об’єкти 1-3-категорій складності) або дозволу на виконання будівельних робіт (для об’єктів 4-5 категорій складності).
9. Проведення будівельних робіт з оформленням відповідної технічної документації.
10. Виготовлення технічного паспорту БТІ.
11. Прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкту до експлуатації (об’єкти 1-3 категорій складності) або отримання сертифікату (для об’єктів 4-5 категорій складності).
12. Оформлення права власності на реконструйований об’єкт.

ТОВ «Український інженерний технічний центр» може надати Замовнику правову та технічну підтримку на всіх стадіях проведення будівництва

1. Завдання на проектування та визначення генерального проектувальника

Завдання на проектування звичайно передує розробці будівельних, конструкторських проектів і покликане орієнтувати проектанта на створення проекту, який задовольняє бажання замовника, відповідає умовам використання, застосування розроблюваного проекту, а також ресурсним обмеженням.

Завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва.

Завдання на проектування складається відповідно до містобудівних умов і обмежень, технічних умов і затверджується замовником за погодженням з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) і генеральним проектувальником. Погодження завдання на проектування здійснюється шляхом його підписання та засвідчення печатками.

Генеральний проектувальник – головна проектна організація, яка здійснює проектування об’єктів житлового і нежитлового будівництва і проводить нагляд за відповідністю будівельно-монтажних робіт проектам. Для реалізації проектних програм і виконання окремих робіт може використовувати (залучати) різні організації та установи як субпідрядні.

2. Ескізний проект

Ескізний проект є попередньою стадією проектування, на якій визначаються основні параметри та показники майбутньої будівлі: площа забудови, поверховість, загальна площа; формується об’ємно-просторове та стилістичне вирішення об’єкту.

Ескізний проект – найбільш творчий етап. Саме на цій стадії архітектор може запропонувати різні варіанти реалізації побажань замовника. На стадії розробки ескізного проекту визначається конструктивна схема будівлі, визначаються основні матеріали, що будуть використовуватись для будівництва.

Основне завдання ескізного проекту – створити прообраз майбутнього об’єкту.

3. Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки

Фізичні та юридичні особи, які подали заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинні одержати містобудівні умови та обмеження для початку проектування об’єкту будівництва.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки – це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частини та надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури.

4. Отримання технічних умов на водопостачання, водовідведення, електропостачання, теплопостачання, радіофікацію, телебачення, телефонізацію та енергозбереження

Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, повинна отримати технічні умови інженерного забезпечення об’єкту будівництва.

Технічні умови – це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкту будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

5. Проектування (стадії «П – Проект», «РП – Робочий проект»)

Проект – основна стадія проектування об’єктів будівництва і реконструкції, що затверджується. Розробляється відповідно до державних норм, правил і стандартів. Засвідчується відповідним підписом відповідальної особи за проект (головного інженера проекту, головного архітектора проекту, який керує проектом).

Проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкту, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників на підставі завдання на проектування, вихідних даних і схваленої попередньої стадії.

Проект після погодження і затвердження є підставою для розробки наступної стадії проектування – Робочий проект.

Робочий проект розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). «РП» застосовується для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового застосування (типових проектів).

Робочий проект є узагальнюючою стадією проектування і складається з двох частин – погоджувальної і робочого креслення. Погоджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва об’єкту. Погоджувальна частина складається з пояснювальної записки, виконаної у скороченому щодо проекту обсязі, залежно від виду будівництва і функціонального призначення об’єкту, кошторисної документації, розділу організації будівництва і креслень. До складу пояснювальної записки повинен входити розділ ОВНС (оцінки впливу на навколишнє середовище).

6. Проведення комплексної експертизи проектної документації (для об’єктів 4-5 категорій складності)

Експертиза проекту будівництва – дослідження архітектурних об’єктів, проектної документації та прийнятих проектних рішень на дотримання вимог законодавства у містобудівній сфері.

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог законодавства України у сфері будівництва, будівельних норм, стандартів і правил тощо.

Експертизі підлягає проектна документація на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об’єктів будівництва на стадіях проектування: техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проектів (П), робочий проект (РП).

Обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, що:

  • належать до IV і V категорії складності;
  • споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами;
  • споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Результатом проведеної експертизи проектної документації на будівництво є експертний звіт, який необхідний для отримання декларації на початок будівництва у Державній архітектурно-будівельній інспекції.

7. Визначення генерального підрядника, авторського та технічного нагляду

Під час будівництва об’єкту архітектури здійснюється авторський нагляд за відповідністю виконуваних робіт проектному рішенню. Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проекту об’єкту архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами.

Здійснення функцій авторського нагляду – це комплекс заходів по забезпеченню відповідності архітектурних, стилістичних, технологічних, будівельних, інженерних та багатьох інших технічних рішень об’єкту будівництва показникам, передбаченим у затвердженій проектній документації даного об’єкту та розробленій на основі неї робочої документації.

Технічний нагляд за будівництвом (реконструкція) – це комплекс заходів, спрямований на контроль якості будівельних робіт, матеріалів, дотримання графіку робіт та інвестиційного бюджету.

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється за його дорученням особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат інженеру технічного нагляду.

Нагляд за будівництвом дозволяє економити інвестиційний бюджет , час замовника , знизити фінансові втрати , уникнути зриву термінів, а ,отже , забезпечити своєчасну здачу об’єкту в експлуатацію.

Детальніше про наші послуги здійснення технічного нагляду за будівництвом.

8. Реєстрація декларації про початок будівельних робіт (об’єкти 1-3-категорій складності) або дозволу на виконання будівельних робіт (для об’єктів 4-5 категорій складності)

Декларація про початок будівельних робіт приймається в центрі надання адміністративних послуг а місцезнаходженням об’єкту.

Замовник (його уповноважена особа) подає в дозвільний центр державному адміністратору два примірники заповненої декларації.

Інспекція протягом п’яти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації та реєструє її.

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у термін, передбачений для її реєстрації.

Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

У разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в установлений термін, заявник набуває право на виконання будівельних робіт на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована, чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

У разі коли право на будівництво об’єкту передано іншому замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) або осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, чи відповідальних за виконання будівельних робіт, замовник протягом трьох робочих днів звертається до Інспекції, яка зареєструвала декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декларації.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою встановленого зразка.

Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу та всі необхідні документи.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.

У разі коли органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви не видано дозвіл або відмову в його видачі, замовник звертається до Держархбудінспекції для вжиття протягом десяти робочих днів заходів, пов’язаних з видачею зазначеного дозволу або відмовою в його видачі.

Якщо протягом зазначеного строку не буде видано дозвіл або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт виникає на десятий робочий день з дня реєстрації письмового звернення, надісланого рекомендованим листом до Держархбудінспекції, а дозвіл вважається виданим.

У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, або відповідальних виконавців робіт замовник повідомляє органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл, про такі зміни за формою згідно з додатком 10 до цього Порядку з поданням засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують зазначені зміни, протягом трьох днів з дня їх настання.

Продовження виконання будівельних робіт без повідомлення про внесення змін забороняється.

9. Проведення будівельних робіт з оформленням відповідної технічної документації

На даній стадії здійснюються будівельні роботи у терміни та на умовах, визначених проектом будівництва й договором підряду, з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і правил.

10. Виготовлення технічного паспорту БТІ

Технічний паспорт – документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об’єкту нерухомого майна і містить основні відомості про нього (місцезнаходження, склад, технічні характеристики, план та опис об’єкту, наявність самочинного будівництва, перепланування тощо).

Детальніше про наші послуги по виготовленню паспортів БТІ.

11. Прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкту до експлуатації (об’єкти 1-3 категорій складності) або отримання сертифікату (для об’єктів 4-5 категорій складності)

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації про готовність об’єкту до експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Для отримання сертифікату готовності до експлуатації об’єкту замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката за формою встановленого зразка.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об’єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з’ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об’єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка.

Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об’єктів IV та V категорії складності орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об’єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об’єкта, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

У разі потреби під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об’єкта будівництва.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі.

Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який має зберігати його протягом всього періоду експлуатації об’єкта.

12. Оформлення права власності на реконструйований об’єкт

Для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);
2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;
3) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

У разі зміни відомостей про об’єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.